fs3

Повернення до переліку звернень (перадресация на новую версию)

ВАЙ (Особа 4)  (нар. 02 лютого 1944, с. Мала Олександрівка, Велико Олександрійського району, Херсонської області), автор порталуЧоловік в аномальній ері  самознищення та виживання” (ЧАЕСВ), з 1994р. особа с інвалідністю 3 групи, пов’язаною з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, з 2018р. інвалід війни 1б група, по опорно руховому апарату, ампутація обох нижніх кінцівок.   

1. Освіта

2. Трудова діяльність

3. Ліквідація Чорнобильської катастрофи

3.1.Місцева преса про перших ліквідаторів

4. Творча діяльність після 2010р.

 

 

1. Освіта

1961 – 1961  —  закінчив  Харківську республіканську школу кіномеханіків, спеціальність, кіномеханік (1961), екстерном 9 клас школи робітничої молоді

1962 – 1963 —  закінчив загальноосвітню школи робітничої молоді, Атестат про середню освіту, спеціальність електрослюсар 3-ого розряду. 

1973 – 1979 — закінчив   Новочеркаський політехнічний інститут, спеціальність «Автоматизовані системи управління», кваліфікація  інженер системотехнік (1979); (Д-1 №236059 – реєстраційний №49)

2. Трудова діяльність

1962 – 1963 — електрослюсар з 3  по 4 розряд по середньому та капітальному ремонту екскаваторів. (1-5 ТК)

1963 – 1966 — строкова служба в Збройних Силах СРСР. (6-7 ТК), (наводчик ручного кулемета (1й номер), кіномеханік, комсорг, (раціоналізаторська діяльність (системи охорони об’єктів))

1966 – 1971 — електрослюсар з 4  по 7 розряд,  (10-19 ТК), бригадир бригади електрослюсарів (раціоналізаторська діяльність (автоматизація систем виробництва)) 

1971 – 1979 — технолог з 2 по 1 категорію, (20-22 ТК), (розробка сітьових графіків прискореного впровадження виробництва перенесеного з під кордонів з Китайською НР у глибину СРСР, та його комплектація системами виробництва), раціоналізаторська діяльність (автоматизація систем виробництва та систем управління (розробка та впровадження АСУ підприємства з одиничним та крупносерійним виробництвом)) 

1979 – 1980 — головний конструктор підприємства, (23-24 ТК), (раціоналізаторська діяльність (розробка та впровадження АСУ підприємства з одиничним та крупносерійним виробництвом))

1980 – 1988 — інженер диспетчер УБ ЧАЕС, (25-29 ТК),  (раціоналізаторська діяльність (автоматизація систем виробництва (при капітальному  переоснащенні підприємства)  без зупинки виробництва продукції), (розробка та впровадження АСУ сільгоспвиробництва (свинарським комплексом на 12 000 голів))

1988 – 1989 — ведучій інженер конструктор спеціального конструкторського бюро діагностичної апаратури, (30-33 ТК)

1989 – 1992 — директор НКХЦ ЛДА (науково конструкторський госпрозрахунковий  центру лікувальна – діагностична апаратура), (34-36 ТК)

1993 1995 — голова фонду інваліді Чорнобилю Ватутінського району, м. Києва 

1995 2000генеральний секретар Міжнародної конфедерації інвалідів Чорнобилю 

 1998 – 2000 – додатково, генеральный секретар Всеукраїнська конфедерація інвалідів, на интернет ресурсах, на портале ЧАЭСВ

на интернет ресурсах, на портале ЧАЭСВ

 

3. Ліквідація Чорнобильської катастрофи 1986 році:

27.04.1986г, 8:30 ВАЙ присутствует в красном уголке  здании Горисполкома г. Припять (далее –ГИП) в числе первых руководителей Генподрядчика  и субподрядных организаций строительства Чернобыльской АЭС приглашенных по требованию  Председателя правительственной комиссии Щербины Б. Е., который сообщил присутствующим об обращение Политбюро ЦК КПСС по случаю аварии на АЭС, и  надежды, что авария будет успешно ликвидирована,  а также Щербина сообщил  про  три этапы предстоящей ликвидации аварии на Чернобыльской АЕС (далее- ЧАЭС):             

  1. Локализация очага аварии; (далее –ЛОА ЧАЭС)
  2. Дезактивация территорий ЧАЕС; (далее – ДТ ЧАЭС)
  3. Ликвидация аварии на четвертом энергоблоке ЧАЭС. (далее –ЛА ЧАЭС)

Так же было сообщено  о намеченной эвакуации г. Припять о которой будет объявлено 14:00 по радиотрансляционной сети г. Припять.

Поэтому было предложено присутствующим об этой информации до 14:00 не распространяться во избежания паники.  

После окончания мероприятия в красном уголке в ГИП на первом этаже в кабинете комитета комсомола был организован первый оперативный штаб  Управления Строительства  ЧАЭС ( далее – ОШ УС ЧАЭС),  он же в соответствии с Распоряжение 1 от 27.04.2021г. являлся штабом  Гражданской обороны (ОШ ГО УС ЧАЭС) функцию п.4 Распоряжение 1 выполнял ВАЙ потому, что 27.04.86г 10:00 по 15.05.86г. Цуркан Л.С. находился на больничном

УС ЧАЭС генподрядчик всесоюзной стройки СССР , связанной со строительством ЧАЭС до 26.04.1986р. с объемом строительно-монтажных  работ (далее СМР) в 123 000 000 руб./год,  в долларах 123 000 00 / $0,711  = 172 995 781 $/год. Этот объем СМР осваивали  в течении год около  40 субподрядных организаций СССР, практически все они включая генподрядчика в связи с аварией на ЧАЭС по решению Правительственной комиссии предполагалось задействовать с 27.04.1986г. в ЛОА ЧАЭС под координацией ОШ ГО УС ЧАЭС, однако в связи с эвакуацией населення г. Припять в первые дни с  14:30, 27.04.1986г. до 01.05.1986г.управлене этими организациями было дезорганизовано и ЛОА ЧАЭС осуществлялась отдельными разрозненными группами людей от этих субподрядных организаций включая и генподрядчика, также с 28.04.86г. по этой причине по просьбе ОШ ГО УС ЧАЭС было привлечено порядка 3000 граждан из жителей г. Чернобыль . Основная работа на этапе ЛОА ЧАЭС была связанна с погрузо-разгрузочными работами ингредиентов забрасываемых при помощи вертолетов в шахту поверженного атомного реактора.

 З 16:30 27.04.1986 р. по 14:30 13.05.1986р. було тільки одне завдання на всіх і не яких інших – локалізувати зруйнований атомний реактору від зовнішнього середовища

Тільки за перші четверо суток в яких 96 годин, ВАЙ відпрацьовано 77 годин (додаток 13- 9), ці 77 годин були витрачено на виконання оперативної роботи при ЦО УБ ЧАЕС, за цей час ВАЙ  отримав дозу опромінення 78 бер (додаток №16) яка обрахована на підставі маршрутного листа (MЛ) за період з 27.04.86 по 06.05.86р., MЛ підписав особисто начальником ЦО УБ ЧАЕС Кизима В.Т. це доза яка мінімальна на той час, завдяки визначеного часу перебування в пунктах на підставі чіткого планування та розрахунку з використанням інформації ОШ УБ ЧАЕС про дози  радіоактивного забруднення місцевості та всіх пунктів 10 км. зони,    (МЛ знаходиться в архіві Центральної Міжвідомчої Експертній Комісії (Пуща водиця)). В МЛ відображено – Дата – Мета відвідування Пункт А – час на пересування з Пункту Б в Пункт А – час знаходження в пункті А – час на зворотне пересування з Пункт А в Пункт Б.

За цей період ВАЙ виконував функцію визначену п.4 Розпорядження 1 від 27.04.1986г та додатково –

Координував та контролював –

Навантаження  інгредієнтів ізоляції пошкодженого атомного реактору  та їх перевезення с Жд. станції Вільча та Жд. станції у Вишгороді до площадок завантаження їх у гвинтокрили м. Прип’яті та на аеродром біля селища Лелів, а також завантаження піску у мішки в м. Прип’яті та м. Чорнобиль та глини в районі села Чистогалівка   та перевезення їх на площадки загрузки гвинтокрилів.

За дорученням Кизима В.Т.  організував облік всіх керівників УС ЧАЕС та Супідрядних організацій в м. Прип’ять з 27.04.1986р. по 30.04.1986р. і самостійно всіх без винятку працівників які приймали участь в ЛОА ЧАЕС з 01.05.1986р. по 13.05.1986р. в м. Чорнобиль 

За дорученням Кизима В.Т. повернув всіх (партизан) з  в/ч  розташовану біля  м. Києва в яку з усього СРСР відловлювали водіїв всіх без винятку механізмів які були на той час працівниками структур УС ЧАЕС та які з 27.04.1986р.  з переляку добігли до границі бувшого СРСР, яких на підставі воєнної перепідготовки направляли в цю в/ч (в партизани).

За дорученням Кизима В.Т. супроводжував доставку с Жд Вільча  14 освинцьованих автобусі ЛАЗ виготовлених по рішенню Урядової комісії для ЛА ЧАЕС.     

Забезпечував зв’язок –

Начальника ЦО УБ ЧАЕС Кизима В.Т. з структурними підрозділами УБ ЧАЕС, Чорнобильською АЕС, Субпідрядними організаціями;

Голови урядової комісії Щербини Б.С. у період з 27.04.1986р. по 30.04.1986р. з директором ЧАЕС Брюхановим В.П.;

За дорученням начальника ЦО УБ ЧАЕС –

Контролював та координування прискорене вивезення свинцю, на площадки загрузки гвинтокрилів на аеродромі біля с. Лелів, з залізничної станції Янів, у зв’язку швидкого наростання радіоактивного забруднення станції Янів (Станція Янів знаходиться ~ 1,2 км від зруйнованого атомного реактору);

Контролював та забезпечив автобусами евакуацію в Поліський та Іванівський райони Київської області робітників УБ ЧАЕС які мешкають у гуртожитках м. Прип’ять;

Організовував автобуси та евакував до Поліського автовокзалу м. Києва прикомандированих на будівництво ЧАЕС персоналу з інших будівництв АЕС СРСР.

В період з 27.04.1986р. по 30.04.1986р. –

Координував та направляв у нічний час по адресам фахівців які прибували на ліквідацію аварії з інших АЕС СРСР:

Організовував автобуси за дорученням голови виконкому начальника ЦО м. Прип’ять Волошко В.П. для вивезення остатків не евакуйованих з різних причин мешканців м. Прип’ять для попередження мародерства;

Здійснював та контролював супроводь у нічний час вантажних автомобілів з свинцем з м. Прип’ять на площадки загрузки гвинтокрилів на аеродром біля села  Лелів, по причині відсутності контролю у нічний час в м. Чорнобиль за транспортом який рухався по маршруту з міст СРСР – через м. Чорнобиль – мимо с. Лелів та аеродрому – до м. Прип’ять а потім його прийшлось супроводжувати у зворотному напрямку з м. Прип’ять – до аеродрому біля с. Лелів для розвантаження.

Забезпечував засобами індивідуального захисту робітників та водіїв автобусів в тому числі дозиметричним контролем, та захисту від йоду 131, таблетками калій йодіт 2500 штук ВАЙ отримані у медичній частині № 126 у головного лікаря Леоненко В. під особисту розписку, причина – з 16:00 27.04.1986р. по 30.04.1986р. в м. Прип’ять вже не було медиків для обслуговування ліквідаторів.

До відому РВ Києва, та в подальшому в цілому до Українській владі, яким треба знати, що  з 26.04.1986р. по 02.05.1986р. направлення вітру було в бік Білорусії, тому зона забруднення у цьому напрямку простягнулася на 140км від Чорнобильської АЕС. 02.05.1986р. вітер змінив свій напрямок та почав дути в сторону м. Києва до якого від Чорнобильської  АЕС до Верховної Ради України 110км.

Тільки завдяки Природі та Першим Ліквідаторам,  які приймали участь у локалізації пошкодженого атомного реактора четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС в період з 27.04.1986г. по 02.04.1986р.,  м. Київ не став зоною відселення у 1986р.. На дати з 27.04.1986р. по 02.05.1986р. пошкоджений атомний реактор був герметизований від зовнішнього середовища Першими Ліквідаторами, це перший етап, про якій мало кому відомо, назва його – ЛОА ЧАЭС про якій владі потрібно знати та не ганьбити та не знищувати останки здоровся цих осіб з інвалідністю.

Регіональна влада  м Києва (далі – РВ Києва) своєю не правовою діяльністю порушує права особи з інвалідністю, створює атмосферу та умова для нанесення не поправного ущербу останкам здоров’я інваліда, людині яка цінної життя  та здоров’я внесла  вклад у припинення Чорнобильської катастрофи, на найважчої та масштабнішій катастрофі в Світі, ВАЙ відноситься до людини права якої порушено, та людей які при виконанні обов’язків  не знищували матеріальних цінностей не убивали, не калічили живе, а спасали їх, чесно виконали свій людський обов’язок  перед Україною та всім Світом.  

Пропозиція владі навчиться відрізняти істину від брехні, не принижуєте та не знущайтесь над тими хто дійсно в натурі локалізував пошкоджений атомний реактор Чорнобильської АЕС у 1986р., тому що з самого початку зрівнялівкою була перетворено на абсурд та корупцію,  Чорнобильську катастрофу шляхом якої наплодили лжеліквідаторів – ліквідаторів та казнокрадів  бюджету України.

1

Період з 7:30, 27.04.1986г. у складі УБ ЧАЕС, 16:30, 27.04.1986 року по 14:30 13.05.1986р.у складі ЦО, (цивільної оборони), УБ ЧАЄС, з 14:30 27.04.1986г. ці структури об’єднано та названі ОШ УБ ЧАЄС, місце знаходження та дії в м. Прип’ять та території прилеглої до Чорнобильської АЕС  (ЧАЕС) та самої АЕС.

Перший оперативний штаб Управління будівництва ЧАЕС (ОШ УБ ЧАУС), знаходився у кабінеті комітету комсомолу, всі інші штаби,  включаючи урядову комісії кабінету міністрів СРСР (УК КМ СРСР)  –  у різних кабінетах адміністративної  будівлі міському партії та виконкому м. Прип’ять.

Перші четверо суток у яких 96 година,  з них на протязі 77 годин (додаток 13- 9,Табель відпрацьованого часу),  м4  здійснював оперативну роботу по виконанню рішень ОШ УБ ЧАЕС та УК КМ СРСР та самостійно інші роботи пов’язані з локалізації вогнища аварії – 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС, мета локалізації – ізолювати ушкоджений атомний реактор від довкілля.

Такий режим роботи м4 був пов’язаний з евакуацією працівників УБ ЧАЕС з міста Прип’ять та в наслідок пропускним режимом при якому заборонявся  в’їзду на територію розташування ЧАЕС, по причині закриття інформації про Чорнобильську техногенну катастрофу на всіх рівнях влади СРСР. 

За перші 77 годин м4 отримав дозу опромінення 78 бер (додаток №16, Довідка про опромінення) яка обрахована на підставі маршрутного листа (MЛ) за період з 27.04.86 по 06.05.86р., MЛ підписав особисто начальником ОШ УБ ЧАЕС Кизима В.Т. (МЛ знаходиться в архіві Центральної Міжвідомчої Експертній Комісії (Пуща водиця)). В МЛ відображено – Дата – Мета відвідування Пункт А – час на пересування з Пункту Б в Пункт А – час знаходження в пункті А – час на зворотне пересування з Пункт А в Пункт Б.

Забезпечував зв’язок –

Начальника ОШ УБ ЧАЕС Кизима В.Т. з структурними підрозділами УБ ЧАЕС,  Чорнобильською АЕС, Субпідрядними організаціями;

Голови урядової комісії Щербини Б.С. у період з 27.04.1986р. по 30.04.1986р. з директором Чорнобильській АЕС Брюхановим В.П.;

За дорученням начальника ОШ УБ ЧАЕС –

Контролював та координування прискорене вивезення свинцю, на площадки загрузки гвинтокрилів на аеродромі під с. Лільов, з залізничної станції Янів, у зв’язку швидкого наростанням радіактивного забруднення станції Янів (Станція Янів знаходиться ~ 1,2 км від зруйнованого атомного реактору);

Контролював та забезпечив автобусами евакуацію в Поліський та Іванівський райони Київської області робітників УБ ЧАЕС які мешкають у гуртожитках м. Прип’ять;

Організовував автобуси та евакував до Поліського автовокзалу м. Києва відряджених на будівництво ЧАЕС персоналу з інших будівництв АЕС СРСР.

В період з 27.04.1986р. по 30.04.1986р. –

Координував та направляв у нічний час по адресам фахівців які прибували на ліквідацію аварії з інших АЕС СРСР:

Організовував автобуси за дорученням голови виконкому начальника ЦО м. Прип’ять Волошко В.П. для вивезення остатків не евакуйованих з різних причин мешканців м. Прип’ять для попередження мародерства;

Здійснював та контролював супроводь у нічний час вантажних автомобілів з свинцем з м. Прип’ять на площадки загрузки гвинтокрилів на аеродром під силом Лільов,  по причині відсутності контролю у нічний час в м. Чорнобиль за транспортом який рухався по маршруту з міст СРСР – через м. Чорнобиль – мимо с. Лільов та аеродрому – до м. Прип’ять а потім його прийшлось супроводжувати у зворотному напрямку з м. Прип’ять – до аеродрому під с. Лільов для розвантаження.

Забезпечував засобами індивідуального захисту робітників та водіїв автобусів в тому числі дозиметричним контролем, та захисту від йоду 131, таблетками калій йоді. 2500 штук які отримані у медичній частині № 126 у головного лікаря Леоненко В. під особисту розписку, причина – з 16:00 27.04.1986р. по 30.04.1986р. в м. Прип’ять вже не було достатнього числа медиків для обслуговувати ліквідаторів.

 

         3.1.Місцева преса про перших ліквідаторів

(ГазетаТрибуна энергетика 1986г, о Лице 3) 

…27 апреля диспетчер диспетчерской службы Управления строительст­ва ЧАЭС Лицо 3  заступил на дежурство, сменив на посту В. С. Батюка (1998) у ко­торого несмотря на про­исшествие роковой предыдущей 26 апреля 1986г. ночи, настроение было что ни есть отпускное (чемо­дан собран, путевка в кармане — езжай, отды­хай).

Авария произошла 01:23:40 26.04.1986г. на смене в ту роковую ночь был диспетчер Александра Варлахов, которого утром 26.04.1986г. сменил В.С. Батюк (1998)

Владимир Степано­вич Батюк отпуск не до­гулял — позвала беда, о коварных последствиях которой он собираясь на отдых и не подозре­вал. (В настоящее время диспетчер В. С. Батюка (1998) несет трудовую вахту в Чернобыле, пятую трудо­вую вахту).

Помещение диспетчерской службы до 7:00 27.04.1986г. находилось на территории строительства третей очереди 5 и 6 энергоблоков Чернобыльской АЭС. Все работы на утро 26.04.1986г. на строительстве третей очереди были прекращены.

С 7:00 27.04.1986г. был организован Оперативный штаб УС ЧАЭС по ликвидации аварии 4 энергоблока ЧАЭС (дальше -ОШ УС), который был размещен на первом этаже исполкома г. Припять в помещении комитета комсомола. На так названное «дежурство» в ОШ УС Лицо 3  заступил с 7:00. Возглавил ОШ УС  начальник УС ЧАЭС Кизима В.Т.,  инженеру диспетчеру  Лицу 3 поручено выполнять решения ОШ УС, решение  было следующим – обеспечить организацию работ по поступающим материальным ресурсам с последующей доставкой их на вертолётные площадки, обеспечить рабочую силу для разгрузо – погрузочных работ с последующей загрузкой материалов в вертолеты с этой целью организовать перевозку рабочей силы с мест эвакуации, обеспечить, средства механизации разгрузо-погрузочные роботы, обеспечить ОШ УС оперативной информацией а также оперативную связь ОШ УС с руководителями подразделений,  которых насчитывалось около 40 организаций союзного значения, которые были заняты на строительстве ЧАЭС, а после аварии с 26.04.1986г. принимали участие в ликвидации аварии. Этой оперативной связью в те дни в некоторых случаях пользовалась и правительственная комиссия которую возглавлял Щербина Б.Е, оперативный штаб, которой находился на третьем этаже исполкома г. Припять в помещении секретаря горкома партии.     **

Лицо 3 покинул ОШ УС, который располагался в г. Припять, лишь 30-го во второй половине дня….

27-го в первой полови­не дня стала ясна жесто­кость аварии, необычность и сложность создавшейся ситуации. Аварийный энергоблок неистовствовал. Понадобились десятки тысяч тон песка, глины, свинца эти материалы были предложены членом правительственной комиссии академиком В.А. Легасовым для локализации очага аварии реактора 4-ого энергоблока Чернобыльской АЭС путем заброса материалов с вертолетов в шахту поврежденного атомного реактора. Надо было организовать пере­возку необходимых строй ­материалов к площадке для заброса их в вертолеты. Транспорт Автотранспортной колонны (АТК) Треста «Южатомэнергостроя», большая часть, (практически весь, АТК 500 метров от поврежденного реактора), находился в зоне высокой радиоактив­ности, доступ туда был почти невозможен, в обя­занности диспетчера Лица 3  входила орга­низация транспорта, вы­явление его местонахож­дения с последующим включением в работу. Бы­ло трудно, трудились на пределе человеческих сил. Для загрузки песка в вер­толеты необходимы были мешки. Потом уже до­ставку мешков к верто­летам организует Гос­снаб. А в первые, самые сложные дни беды, эту работу возглавил Лицо 3

В (субботу) воскресенье утром в штаб (снова же не без участия Лица 3 ) были вызваны все началь­ники подразделений. В срочном порядке надо бы­ло организовать людей для погрузо-разгрузочных работ. Первыми шагнули навстречу опасности ком­мунисты. Высоких слов призыва не было: все понимали – надо.

Самоотверженно трудились на погрузке песка у причала Припяти и ру­ководители и подчинен­ные. Ф.И. Шевцов секретарь парткома Управления строительства, начальник «Гидроспецстроя»   В. Н. Неучев, начальник ЧМУ ЮТЭМ В. Д. Дейграф, председатель ОПК УС В. Ф. Куринной, главный механик И. 3. Григирчик, начальник дизельной ко­лонны АТК С. И. Мар­ченко, водители А. К. Разумовский. А. И. Музыченко, А. Гофман и многие, многие другие.

По указанию правительственной комиссии 27.04.1986г. на ЖД станцию Янов в срочном порядке доставлены первые, крытый вагон со свинцовой охотничьей дробью, через несколько часов вагоны с свинцовыми болванками, этот материал был основным стратегическим для изоляции поврежденного реактора от окружающей среди. ЖД станция Янов находится в 1,5 км от поврежденного реактора. В связи с эвакуацией всех жителей г. Припять, рабочей силы катастрофически не хватало по объемам и масштабам развёрнутых и разворачиваемых работ. 

Пришла, первая маши­на со свинцом, для раз­грузочных работ понадо­билась помощь. На помощь подоспели воины Н-ской части. Как потом вспоминал командир, из 1200 солдат- надо ” было отобрать 100 человек — добровольцев. На вопрос: «Добровольцы есть?  –  вперед вышли все.

Людей, задействован­ных на локализации очага аварии, надо было обес­печить специальной за­щитной одеждой. Органи­зация получения спец­одежды с последующей ее доставкой поручена была диспетчерской служ­бе. Первых 300 комплек­тов доставили к месту назначения начальник ди­зельной колонны С. И. Марченко и начальник управления ЮЭМ В. А. Казаков. На КамАЗе, в сложной радиационной обстановке (костюмы на­ходились в помещении АВК-1), одежда была вывезена в безопасное мес­то.

Мужество самообла­дание в те первые, труд­ные, небезопасные дни бе­ды проявил и главный ин­женер завода ЖБИ Н. В. Рослый. Николай Викто­рович на собственной ав­томашине доставил из опасного места более 100 комплектов одежды и «ле­пестков». И в самых сложных, невероятно трудных условиях забо­та о человеке находилась на первом месте.

Лишь 29-го апреля штаб УС ЧАЭС во главе с начальником Управле­ния строительства Василием Трофимовичем Кизимой переехал из Припяти в Чернобыль, так как пребывание людей вблизи очага аварии в те дни стало наиболее опасным. Руководил работами здесь, здесь как и прежне, Василий Трофимович.

 – Я и до аварии уважал этого человека. Ува­жал за принципиальность, грамотность за его сжигание себя в деле. — тепло отзывается о В.Т. Кизиме р                                   . — Теперь уважаю его вдвойне. В те самые трудные дни он ос­тался по прежнему верен делу, долгу, коллективу. Настоящий человек.

Так уж получилось, что функции всей диспет­черской службы Управле­ния строительства своди­лись в те первые дни к Лицу 3  (главный диспетчер Л. С. Цуркан 2014 в то время болел). В Чер­нобыле Лицу 3  пришлось решать не меньше задач особой важности. Реорганизовы­вать службу, укомплекто­вывать персонал, разраба­тывать документацию уче­та формировать сменный персонал, разрабатывать маршруты движения ав­тобусов в Иванковский и Полесский районы (для перевозки эвакуирован­ных сюда рабочих).

Здесь Лицу 3  большую помощь оказы­вали временные диспет­черы Василий Стамов, Владимир Николаевич Кузюра, начальник ОТиЗа Александр Сергеевич Завалий,, диспетчер Наталия Борисовна Абраменко, ко­торая возглавляла тогда группу учета, персонала и технических средств.

В период после аварии Лицо 3  приняли канди­датом в члены КПСС. Рекомендацию для вступ­ления в партию дали ему председатель ОПК В. Ф. Куринной, начальник диспетчерской службы УС Л. С. Цуркан, секре­тарь партийной организац­ии АТК А. И. Губский — коммунисты прове­ренные временем. Прове­рила всеобщая беда и Лицо 3 . Он достоин быть коммунистом.

                                                                                                             Л. МОИСЕЕВА.

 

Списки участников локализации очага аварии на ЧАЭС (будут дополняться по мере возможности)

 

 

              

0

Автор публикации

не в сети 3 часа

ChAESV

0
Комментарии: 2Публикации: 236Регистрация: 17-05-2019

Post navigation