Роз’яснення якими підтверджуються не зворотній факт присутності шуму у кв.4, буд.40б від Ресторанного закладу (РЗ) розміщеного у нежитловому приміщенні №105, розташоване під кв.4, та його Всесезонного літнього майданчика (ВЛМ) під вікнами кв.4 буд.40б.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА
Аналог информации на сайте Харьковский Национальный Университет им. В. Н. Каразина
ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХУ ШЕПІТНОЮ ТА РОЗМОВНОЮ МОВОЮ
Дослідження проводять у тихому приміщенні достатньої величини (хоча б 6 м в одному напрямі). Кожне вухо досліджують окремо, спочатку шепітною мовою, потім розмовною. Хворий стає у найтихіший куток приміщення та повертається вухом до лікаря, щоб не бачити його обличчя і не зчитувати слів за рухами губ. При цьому пацієнт закриває друге вухо вказівним пальцем, яким міцно перекриває вхід у зовнішній слуховий прохід. При проведенні експертизи слуховий прохід закриває не обстежуваний, а медична сестра, щоб одержати більш об’єктивні дані. Лікар відходить на 6 м від хворого і пошепки говорить слова, які пацієнт повинен відразу ж повторити. Сила шепоту має бути завжди однаковою. Щоб цього досягти, треба зробити спокійний видих і вимовляти слова, користуючись лише повітрям, яке залишилось у легенях. На практиці використовують двозначні числа від 21 до 99 (за винятком круглих чисел), підбираючи спочатку числа з глухими приголосними, в яких переважають низькочастотні звуки (наприклад, “тридцять два”, “двадцять п’ять”); а потім слова з шиплячими, в яких переважають високочастотні звуки (наприклад, “сімдесят шість”, “сорок сім”). Це дозволить з’ясувати, сприйняття яких частот (високих чи низьких) більш порушене у даного хворого.
Слух вважається нормальним, якщо шепітна мова сприймається з відстані 6 м. Дослідження починають з близької відстані. Якщо хворий сприймає шепітну мову з цієї відстані, то лікар поступово відходить від пацієнта, поки останній почне неточно повторювати сказані слова. Ступенем сприйняття шепітної мови вважається найбільша відстань, з якої хворий правильно тричі повторює сказані лікарем слова.
Якщо при визначенні сприйняття шепітної мови виявлено порушення слуху, то визначають його гостроту за допомогою розмовної мови. Для цього вимовляють слова звичайною мовою. Починають визначення з близької відстані, поступово збільшуючи її доти, поки хворий перестане точно відтворювати почуте. Сприйняття розмовної мови в нормі складає 25 м. Але часто розміри кімнати, де проводять дослідження, недостатні для цього, в таких випадках рівнем сприйняття розмовної мови вважають “> 6 м”. При значному зниженні слуху доводиться вимовляти слова біля самої вушної раковини або навіть говорити голосно, що і фіксується в документах як рівень дослідженого слуху – голосна мова. При дослідженні слуху розмовною мовою інше вухо, якщо слух на нього нормальний, медсестра повинна заглушити, наприклад, тріскачкою Барані.
Особа 3 мешкає у кв.4 має деякі проблеми з слухом, постійний шум в вухах внаслідок судинних порушень якій є наслідком радіоактивного 78 бер за 4 суток отриманого в наслідок локалізації вогнища аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р. (Інформацію про участь Особи 3 розміщено на порталі – chaesv.com), але йому і його дружині та будь кому іншому треба бути глухими щоб проживати у кв.4, буд.40б., вул. Клавдіївська, м.Києва в наслідки шуму якому піддається квартира 4, якій утворюється внаслідок вбудованого РЗ та його обладнання в будинок 40б та додатково прибудованою на прибудинковій території будинку 40б під вікнами квартир інвалідів кв.4, 4а Всесезонного літнього майданчику РЗ
2 comments for “Дослідження слуху”