Независимая системная экспертиза

                                         Судебной власти Украины

Конкретизация нарушений исполнительной и судебной власти Украины

 Абз.3, п.10 ст.20, ЗУ№796-12 не наделяет власть правом изменять и интерпретировать иначе как установленно нормой –

Лицам, перенесшим лучевую болезнь любой степени или стали лицами с инвалидностью вследствие Чернобыльской катастрофы, нуждающихся в улучшении жилищных условий, предоставляется дополнительная жилая площадь в виде отдельной комнаты.

Ст.71 ЗУ№796-12) запрещает право власти применять нормы других НПА Украины

Действие положений настоящего Закона не может приостанавливаться другими законами, кроме законов о внесении изменений в настоящий Закон.

Властью не выполнены нормы ст.6, ст.8 КУ254к/96-ВР 

Статья 6. – 

Органы законодательной, исполнительной и судебной власти осуществляют свои полномочия в установленных настоящей Конституцией пределах и в соответствии с законами Украины.

Статья 8.-

В Украине признается и действует принцип верховенства права.

Конституция Украины имеет высшую юридическую силу. Законы и другие нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны соответствовать ей.

Нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия. Обращение в суд для защиты конституционных прав и свобод человека и гражданина непосредственно на основании Конституции Украины гарантируется.

Вище наведені невиконання та порушення підтверждується фактичними обставинами справи, які встановлені судами – справа № 61/13280/16-ц, та прийнятими рішеннями 9 суддів які підлягають дисціплінарній відповідальності за порушення ЗУ№796-12, КУ254к/96-ВР 

 

Пример функционирования власти Украины

Позовна заява Особи 4

       Я, позивач, Особа 3  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим я маю пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2       посвідчення особи, яка постраждала внаслідок ЧК № 044950;

3       вкладна № 608220 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок ЧК;

4       довідка МСЕК № 152156;

Фактичні обставини справи, встановлені судами

       Суди встановили, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) та особою з інвалідністю  третьої групи з 30 вересня 1994 року  за профзахворюванням, що пов’язане з    роботами на ЧАЕС.  

      Підтверджено:

2       посвідчення особи, яка постраждала внаслідок ЧК № 044950;

3       вкладна № 608220 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок ЧК;

4       довідка МСЕК № 152156;

        Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ст.20 абз.3 Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Доказан факт нарушения материального права всеми без исключения судами Украины:

Ст. 20 абз.3, ЗУ № 796-12, ст.6 и ст.8 Конституции Украины.

      Відповідно норм ст.ст.1, 3, 5, 6, 8, 19, 22, 58,  Конституції України (далі – КУ254к/96-ВР), (1*),  абз.1, абз.2, абз.3, абз.5 п.10 ст.20, ст.71, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – ЗУ№796-12), (2*), ст.ст.47, ст.48, ст.49, ст.50 Житловим Кодексом України (далі – ЖК5464-10), (3*), ЗУ «Про приватизацію   державного житлового фонду», (далі – ЗУ№2482-12).,   Положення №470 КМУ від 11.12.1984.р, (даліКМУ№470-12),  Положення №1589 КМУ від 31.12.1996р., (далі – КМУ1589-12), ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки основні положення» (далі – ДБН В.2.2-15-2005).   

        Особа 4 на родину у складі 2-х осіб –   

        Особа 4, 1944 р.н., на підставі права на пільгу отримання додаткової площі, понад норму жилої площі у розмірі встановлену для  наукових працівників, на підставі права позачергового отримання житла встановленого для ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1986р,  категорії 1, як особі яка стала інвалідом, інвалідність якого пов’язана з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, що підтверджено – довідкою МСЕК № М152156, на права позачергового поліпшення житлових умов протягом року з  дня  подачі заяви, абз.1, п.10, ст.20 ЗУ№796-12 , та права на отримання  понад норму жилої площі у вигляді окремої кімнати абз.3, п.10, ст.20 ЗУ№796-12.  

       З дружиною Особи 4, 1967 р.н.  –

        Родина з 2-х осіб має право  отримати  =>62м2 житла,  в тому числі –

  1. Жилої площі  = 27,3м2.  Підстава: ст.47, ст.48  ЖК5464-10, Заява В-89-кр, Розмір: – 13,65 м2 * 2 особи =27,3м2
  2. Службової площі та додаткової жилої на родину = 24,7м2Підстава: ст.3 ЗУ№2482-12., ст.47 ЖК5464-10, ;  Розмір:  (21м2 /особу – 13,65м2/особу жилої площі) * 2 осіб + 10 м2/жилої на родину = 24,7м2.  
  3. Додаткової жилої площі =>10м2. Підстава:  Довідка №119 від 02.02.1971р., ст.49 ЖК5464-10; Окремої кімнати, розмір  => 10м2. Підстава: абз.3, п.10, ст.20 ЗУ№796-12;
  4. Балкону (лоджії) – розмір: => 2,25м2.   Підстава: ст.50 ЖК5464-10, п.2.38, 2.39 ДБН В.2.2-15-2005, Довідки: МСЕК  №152156; МСЕК №0971708.  

Шевченківський районний суд м. Києва,

04655, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-Б 

 

ПОЗИВАЧ:           

Особа 3,

м. Київ. вул. Клавдіївська,        кв. 4,

тел.                           

 

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА:

Бордунова Надія Олександрівна,

03113, м. Київ, вул.                                          

адреса для листування: 01054, м. Київ ,а/с 66

 

ВІДПОВІДАЧ: №1      

Київська міська державна адміністрація,

01044, Київ, вул. Хрещатик, 36

 

                         №2      

Шевченківська районна в м. Києві 

державна адміністрація,

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24

 

ТРЕТЯ ОСОБА:     Департамент соціальної

політики виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської

державної адміністрації)  

03165, м. Київ, пр-т Комарова, 7, тел.

(044) 408-74-54Ю,

Е-пошта: nli@soczahyst.kiev.ua

                                                                                                                        

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.5 Закону України

«Про судовий збір» звільнений від сплати                                                                                                                                     

судового збору, як віднесений до 1 та 2

категорій постраждалих внаслідок                                                                                                                                                                       

Чорнобильської катастрофи;

 

 ПОЗОВНА ЗАЯВА

про зобов’язання вчинити певні дії

 

            Я, позивач, Особа 3                                       є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим я маю пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». K1

           Розпорядженням Представника Президента України в Ватутінському районі м. Києва від 07.09.1994 прийнято мою заяву, документи про прийняття на квартирний облік згідно яких мене та мою сім’ю у складі я, дружина Бувша дружина                      , дочки 1                                             та 2                                           включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС по категорії І та забезпечених житловою площею менше ніж 9,0 кв.м. на одну особу.

          Протоколом № 12 від 19.04.2012 засідання комісії  по розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям інвалідам, які потребують особливого догляду, сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2010 № 151 зі змінами внесеними розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.10.2010 № 807 та від 28.11.2011 № 2205 вирішено Особи 3                                   складом сім’ї з 2-х осіб,  перебуває на квартирному обліку  за місцем проживання у Деснянському районі та у реєстрі постраждалих громадян категорії 1 з 07.09.1994 за №  33 справа № 11982-А надати 1-кімнатну квартиру № 4 жилою площею 18,79 кв.м. розміщену на 2-му поверсі будинку №       по вул. Клавдіївська  в м. Києві та зняти з квартирного обліку всю сім’ю як забезпечену житловою площею згідно норми, справу № 11982-А закрито.

          20.12.2012 Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією на мене з сім’єю видано ордер № 051  4 серії Б на жиле приміщення, яке складається з однієї ізольованої кімнати жилою площею 18,79 кв.м., яка розташована за адресою м. Київ, вул. Клавдіївська,       кв. 4 (надалі по тексту квартира).

 

         Однак, надана мені квартира не відвідає вимогам ДБН «Житлові будинки», іншим нормативно-правовим актам, з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» що підтверджується наступним:

Відповідно до технічного паспорту на квартиру № 4 по вул. Клавдіївська,        в м. Києві квартира знаходиться на 2 другому поверсі десяти поверхового будинку загальною площею 38,8 кв.м. та складається з 1 –ї житлової кімнати площею 19,1 кв.м., в тому числі кухні площею 10,5 кв.м., санвузла площею 3, 8 кв.м., коридору площею 5,3 кв.м. та балкону площею 0,1 кв.м.

         По-перше, статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги як позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім’ї загиблих або померлих громадян).

        Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

        Порядок додаткової  жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які  потребують особливого догляду, та  сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до 1 категорії, затверджений  постановою Кабінету Міністрів України №1589 від 31.12.1996 (далі — Порядок).

        Згідно  п.п.1,3  цей Порядок відповідно до Закону України  «Про статус і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає умови  надання додаткової жилої площі особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали  інвалідами  внаслідок Чорнобильської катастрофи  (пункт  10  частини  першої  статті  20 Закону). Особи, сім’ї, зазначені у пункті 1 цього Порядку,  для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов. Додаткова жила площа надається  особам, віднесеним до категорії 1,  які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської   катастрофи і  потребують  особливого догляду, — у вигляді окремої кімнати.

            На момент прийняття рішення про передачу мені квартири я перебував на обліку поліпшення житлових умов з 07.09.1994 за №  33 справа № 11982-А та відповідно до акту Київської МСЕК № 1521  6 від 06.07.1994 причина інвалідності профзахворювання пов’язане з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з огляду на що інвалідність отримано мною внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до положення 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» я, як особа яка стала інвалідом і потребує поліпшення житлових умов маю право на додаткову площу у вигляді окремої  житлової кімнати.

        Надана мені квартира немає окремої жилої кімнати, так як взагалі складається з однієї житлової кімнати, а тому не відповідає вимогам статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на що, були порушені мої права, як особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідачі приймаючи рішення про передачу мені квартири, яка не відповідає вимогам вказаного вище закону діяли протиправно, тобто не у спосіб визначений законом та без дотримання гарантій захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

        По-друге, згідно ст. 47, ЖК України норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, з огляду на що моя родина має право на отримання 13,65 кв.м. /на особу/  х  2 особи = 27,3 кв.м.  жилої площі, однак нам на родину із двох осіб виділено лише 19,1 кв.м. житлової площі, тобто у розмірі меншому ніж передбачено нормами житлового кодексу України, що не є реалізацією нами права на отримання житла у межах встановлених законом норм, як осіб, які потребують поліпшення житла, а відтак наші права на отримання такого житла є порушеними, оскільки нас не забезпечено житлом виходячи із встановленої мінімальної норми.

 

        По-третє, надана мені квартира не відповідає вимогам  Державних будівельних норм. В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки,  які ставляться до квартир. Зокрема, відповідно до висновку  експертного дослідження  № 161-07 від 10.03.2016судовим експертом досліджувалось питання чи відповідає об’ємно планувальне рішення квартири № 4 по вул. Клавдіївська,         в м. Києві вимогам нормативних актів у галузі будівництва для сімей в складі яких є інваліди?

        У проведеному дослідженні експертом встановлено, що надана квартира таким вимогам не відповідає, в тому числі порушено:

– п. 2.22 ДБН, так як квартира не містить вбудованих комор та антресолі;

– п. 2.27 ДБН, так як мінімальна площа суміщеного вузла у однокімнатній квартирі  повинна становити 3,8 кв.м., проте досліджена площа санвузла становить 3,7 кв.м., що не відповідає вимогам будівельних норм;

– п. 2.30 ДБН, оскільки мінімальна ширина кухні повинна становити 1,8 м, а ширина кухні в досліджуваному об’єкті становить 1,78 м., що не відповідає будівельним нормам. В тому числі слід зауважити, що кухня має розміри 1,78 м х 5,89 м, тобто коридорного типу, що створює масу незручностей;

– п. 2.39 ДБН, так як мінімальна ширина балкону для інвалідів повинна становити не менше 1,5 м, об’єкт дослідження має ширину балкону 0,96 м, що не відповідає встановленим правилам будівництва;

        Отже з системного аналізу правових норм, які регулюють діяльністю у сфері забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи жилим приміщенням та вимогам, які ставляться до жилих приміщень надана мені, позивачу, Особі 3                                                  квартира не відповідає, отримання мною такого житла не є способом захисту моїх прав та виконанням обов’язків по забезпеченню житлом відповідачами, з огляду на, що я вимушений захищати свої права в судовому порядку.

       Зауважу, що відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року №389/2011 затверджено положення  «Про Міністерство соціальної політики України» відповідно до пп.39-2 п. 3 якого зазначено, що основними завданнями Мінсоцполітики України є організація та координація роботи із забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Згідно Положення «Про департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації)», Департамент, як третя особа по даній справі в м. Києві забезпечує виконання в м. Києві повноважень встановлених законодавством у сфері соціального захисту населення, в тому числі  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          На підставі викладеного вбачається, що видана мені квартира не відповідає вимогам, які ставляться до жилих приміщень, немає окремої кімнати яка передбачена особі, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС і потребує поліпшення житлових умов, квартира не обладнана балконом, ширина якого повинна становити 1,5 м.,  ширина кухні менша за встановлене обмеження, немає вбудованих комор та антресолі, а тому дії відповідача по забезпеченню мене жилою площею саме в такому вигляді є протиправними, а мої права підлягають відновленню шляхом отримання жилої площі, яка повинна відповідати вимогам  державних  будівельних норм та норм ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Строк позовної давності я прошу визначити по даній справі визначити з 10.03.2016, тобто з моменту, коли мною отримано  висновок експертного дослідження № 161-07, оскільки я не фахівець у галузі будівництва та не володію спеціальними знаннями щодо будівельних норм, тому дізнався про порушення своїх прав лише з отриманням вказаного дослідження.

          У зв’язку з тим, що даний позов подається з метою захисту житлових прав на забезпечення житлом відповідно до нормативних актів у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди відповідно даний позов подається до суду загальної юрисдикції  за місцем знаходження відповідачів.

На підставі викладеного та 19 Конституції України, ст. 20 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 3,119 ЦПК України, –

 

                                                                    ПРОШУ:

 

  1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
  2. Визнати дії Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання позивачу Особі 3                                   жилої площі у вигляді квартири № 4 по вул. Клавдіївська,       в м. Києві, яка не відповідає вимогам визначеним Житловим кодексом України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  та Державних будівельних норм. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В.2.2.-15-2005 протиправними.
  3. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію надати Особі 3 Анатолію Йосиповичу, 02.02.1944 року народження, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інваліда ІІІ групи на сім’ю в складі з двох чоловік благоустроєне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, в тому числі положенню ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України  у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі.

 

        Додаток в копіях:

 

1       паспорт на ім’я позивача;

2       посвідчення особи, яка постраждала внаслідок ЧК № 044950;

3       вкладна № 608220 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок ЧК;

4       довідка МСЕК № 152156;

5       витяг з розпорядження; 

6       ордер № 05144 серії Б

7       технічний паспорт на квартиру № 4 по вул. Клавдіївська №       в м. Києві;

8       договір № 2К-4/1 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 24.09.2013;

9       висновок експертного дослідження від 10.03.2016;

10     примірник позовної заяви з додатками для відповідача;

11     копія довіреності на ім’я представника;

 

Представник позивача:                Підпис             Н. Бордунова 

          15.03.2016           

                                     Постанова

                                  Іменем України                                                                          

         20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 761/13280/16-ц

провадження № 61-19211св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової                палати Касаційного цивільного суду:

головуючого – Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М.,   Курило В. П.,        

учасники справи:

позивач – ОСОБА_4,

відповідачі:  Київська міська державна адміністрація, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація,  

третя особа – Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в складі судді Піхур О. В. та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва              від 08 грудня 2016 року в складі суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.,

               ВСТАНОВИВ :

1.     Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

                    

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі  розпорядження Представника Президента України у Ватутінському районі м. Києва від 07 вересня 1994 року він та його сім’я у складі 4-х осіб (дружина ОСОБА_5 та діти ОСОБА_6, ОСОБА_7)  перебувають на квартирному обліку як громадяни, які постраждали          від аварії на ЧАЕС по категорії 1 та забезпечені житловою площею менше ніж 9,0 кв. м на одну особу.

19 квітня 2012 року комісією по розподілу жилої площі, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 березня 2010 року № 151, прийнято рішення про надання йому на сім’ю з двох осіб однокімнатної квартири     АДРЕСА_1, зняття з квартирного обліку всієї сім’ї як забезпеченої житловою площею згідно норми (протокол № 2 від 19 квітня 2012 року). 20 грудня 2012 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація видала йому ордер на вказане жиле приміщення.

Посилаючись на те, що надана йому квартира не відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки», іншим нормативно-правовим актам та враховуючи вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач просив визнати дії Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання йому вказаної квартири протиправними та зобов’язати Київську міську державну адміністрацію надати йому на сім’ю з двох чоловік благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, положенню статті 20 вказаного Закону щодо надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

    

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог.  

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції  

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, і судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.  

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2017 року ОСОБА_4 подав  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  касаційну скаргу на рішення шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва зазначену справу.

10 червня 2017 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі – ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються  спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року  вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Суди не врахували, що він має право на отримання житла як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки надана йому квартира не відповідає нормам жилої площі, встановленої на одну особу.    

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

19 травня 2017 року від Київської міської державної адміністрації  надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4, які мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач отримав житло в межах норм забезпеченості громадян жилою площею на одну особу.    

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) та особою з інвалідністю  третьої групи з 30 вересня 1994 року  за профзахворюванням, що пов’язане з    роботами на ЧАЕС.  

На підставі розпорядження Представника Президента України  у  Ватутінському районі м. Києві від 07 вересня 1994 року № 120            ОСОБА_4 зі складом його сім’ї: дружина – ОСОБА_5, дочка – ОСОБА_6, дочка – ОСОБА_7 включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС за категорією І та забезпеченого жилою площею менше, ніж 9,0 кв. м на одну особу.  

Згідно з протоколом № 12 від 19 квітня 2012 року засідання комісії по розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської   перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 жовтня 2010 року № 807 та від 28 листопада 2011 року № 2205, ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання у Деснянському районі міста Києва та у реєстрі постраждалих громадян категорії 1 з  07 вересня 1994 року за № 33, зі складом сім’ї з 2-х осіб.  

Родина ОСОБА_4, що складається з 10 осіб (він, дружина –          ОСОБА_7, колишня дружина – ОСОБА_5, дочка – ОСОБА_8,  дочка – ОСОБА_9, дочка – ОСОБА_10,  онука – ОСОБА_11,  онука – ОСОБА_11, зять – ОСОБА_12, зять – ОСОБА_3.) проживає у приватизованій 3-х  кімнатній квартирі АДРЕСА_2.

Квартира приватизована на 8 – х осіб по 5,23 кв. м житлової площі на 1 особу.

Право на пільгу як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за категорією I відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мали   ОСОБА_4 та його  дружина.

Рішенням комісії по розподілу жилої площі від 19 квітня 2012 року    ОСОБА_4 на сім’ю з  2 – х осіб  надана  1 – кімнатна квартира  АДРЕСА_1, знято з  квартирного обліку сім’ю  як забезпечену житловою площею згідно з нормами. 20 грудня 2012 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація видала ОСОБА_4 ордер на вказану квартиру.

Позивач належних та допустимих доказів того, що він має право на додаткову площу у вигляді окремої кімнати як особа, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала особою з інвалідністю, та що на момент вирішення   комісією по розподілу жилої площі питання про надання йому жилої площі він не міг проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, і медичний висновок про що ним подавався комісії, проте останньою не врахований при наданні жилої площі, суду не надав.

На квартирному обліку для одержання додаткової жилої площі як особа, віднесена до категорії 1, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок чого стала особою з інвалідністю позивач не перебуває.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та)  вважати    доведеними    обставини,    що    не    були   встановлені   в     рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою та другою статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 47 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК Української РСР) норма жилої площі встановлюється в розмірі                   13,65  кв. м на одну особу.  

Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України (частина перша 1 статті 48  ЖК Української РСР).

Згідно пункту 2 Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради Народних депутатів президії Київської міськради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234  жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі. Рівень середньої забезпеченості громадян у     м. Києві жилою площею визначено  9,0 кв. м. на одну особу.

Виходячи з того, що рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею становить 9, 0 кв. м на одну особу, а позивач та його дружина отримали квартиру жилою площею 18,79 кв. м, висновок судів  першої та апеляційної інстанції про те, що позивач отримав жиле приміщення в межах норми забезпеченості громадян жилою площею на одну особу є правильним.  

Надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від  31 грудня 1996 року № 1589 (далі – Порядок).  

Відповідно до пункту 2 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу        будь-якого ступеня або стали інвалідами для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.

Додаткова жила площа надається: особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують особливого догляду, – у вигляді окремої кімнати (пункт 3 Порядку).  

Пунктом 7 Порядку передбачено, що особи, які мають право на  додаткову жилу площу вносяться до відповідного реєстру, житлові умови поліпшуються у першу чергу громадянам, які страждають хронічними захворюваннями відповідно до затвердженого МОЗ переліку хронічних захворювань, за наявності яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, сім’ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.

Таким чином, умовою одержання додаткової жилої площі особи, віднесені до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, є факт перебування на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.  

Установивши, що позивач на квартирному обліку для поліпшення житлових умов як особа, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала інвалідами для одержання додаткової жилої площі, не перебуває, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки  не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини, а ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом, переоцінка цих доказів відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.

Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій – без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400401416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду      

                       ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та  оскарженню не підлягає.                                                                              

Головуючий                                               В. І. Крат

Судді                                                         Н.  О. Антоненко

                                                                  В. І. Журавель  

                                                                  В. М. Коротун

                                                                  В. П.Курило

 

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.