Справа № 761/13280/16-ц
Провадження № 2/761/4856/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Кияшко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа : Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, –
в с т а н о в и в:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі – відповідач 1), Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі – відповідач 2), третя особа : Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІІ групи. Розпорядженням представника Президента України в Ватутінському районі м. Києва від 07.09.1994 прийнято його заяву, документи про прийняття на квартирний облік згідно яких позивача та його сім`ю включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС по категорії І та забезпечених житловою площею менше ніж 9,0 кв.м. на одну особу. Протоколом № 2 від 19.04.2012 засідання комісії по розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям інвалідам які потребують особливого догляду, сім`ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії І, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2010 № 151 із змінами внесеними розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.10.2010 № 807 та від 28.11.2011 № 2205 вирішено позивачу складом сім`ї з 2-х осіб, перебуває на квартирному обліку за місцем проживання у Деснянському районі та у реєстрі постраждалих громадян категорії І з 07.09.1994 за № 33 справа № 11982-А, надати 1-кімнатну квартиру № 4, жилою площею 18,79 кв.м. розміщену на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1 та зняти з квартирного обліку всю сім`ю як забезпечену житловою площею, а справу № 11982-А закрито. 20.12.2012 року відповідачем 2 на позивача з сім`єю видано ордер № 05144 серії Б на жиле приміщення, яке складається з однієї ізольованої кімнати жилою площею 18,79 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Однак, надана квартира не відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки’, іншим нормативно-правовим актам, з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’.
Тому, позивач просив суд визнати дії відповідачів щодо надання позивачу жилої площі у вигляді квартири АДРЕСА_2, яка не відповідає вимогам визначеним Житловим кодексом України, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’ та Державних будівельних норм. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В.2.2-15-2005 протиправними; зобов`язати Київську міську державну адміністрацію надати позивачу, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інваліда ІІІ групи на сім`ю в складі з двох чоловік благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норм житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, в тому числі положенню ст. 20 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’ в частині надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. До матеріалів справи додано заперечення на позовну заяву.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.
Суд, вислухавши надані пояснення, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 25 квітня 2006 року та копією Вкладки № НОМЕР_2 до посвідчення громадянина (ки), який (яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.7).
Крім того, відповідно до копії Довідки № 15215С Міністерства охорони здоров`я України, позивач є інвалідом третьої групи з 30.09.94 року (а.с.8).
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи – громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих (ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’).
Відповідно до Витягу з розпорядження Представника Президента України в Ватутінському районі м. Києві від 07.09.1994 року № 120 «Про прийняття на квартирний облік громадян Ватутінського району та внесення змін в попередні розпорядження’, де зазначено, включити гр. ОСОБА_1, склад сім`ї якого: дружина – ОСОБА_2, дочка – ОСОБА_3, дочка – ОСОБА_4, до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС по категорії І та забезпеченого жилою площею менше, ніж 9,0 кв.м. на одну особу (а.с.9).
ОСОБА_1 з сім`єю з двох осіб 20.12.2012 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією видано Ордер № 05144 серія Б, на підставі Розпорядження голови районної державної адміністрації від 20.07.2012 року № 517, на право зайняття жилого приміщення жилою площею 18,79 кв.м., яке складається з одної кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.10).
Позивач у своїх поясненнях, викладених в позовній заяві, зазначає, що надана квартира не відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки’, іншим нормативно-правовим актам, з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’.
Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу (ст. 47 Житлового кодексу Української РСР).
Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України (ч. 1 ст. 48 Житлового кодексу Української РСР).
Проте, згідно п. 2 Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради Народних депутатів президії Київської міськради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234 «Про внесення змін та доповнень до постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.85 № 582 «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР’’, якою було внесено зміни в п. 3 Постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.85 N 582 «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР’, а саме: встановити, що жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі. Виходячи з даних статистичної звітності, визначити рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею 9,0 кв. м. на одну особу.
Згідно ст. 50 Житлового кодексу Української РСР, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам. При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позивачем та його дружиною було отримано жиле приміщення жилою площею 18,79 кв.м., а також враховуючи те, що рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею становить 9,0 кв. м. на одну особу, суд прийшов до висновку, що позивачем отримано жиле приміщення в межах норми забезпеченості громадян жилою площею на одну особу, а тому позовні вимоги в частині визнання дій відповідачів щодо надання позивачу жилої площі у вигляді квартири АДРЕСА_2, яка не відповідає вимогам визначеним Житловим кодексом України, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’ та Державних будівельних норм. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В.2.2-15-2005 протиправними, не підлягають задоволенню.
Згідно п. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, – категорія 1.
Відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’, особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах. Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати (ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’).
Порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 р. № 1589, визначає відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’ умови надання додаткової жилої площі: 1) особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 2 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, особи, сім'ї, зазначені у пункті 1 цього Порядку, для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
Додаткова жила площа надається: особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують особливого догляду, – у вигляді окремої кімнати (п. 3 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 р. № 1589).
Пунктом 7 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, передбачено, що з числа осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку і внесених до відповідного реєстру, житлові умови поліпшуються у першу чергу громадянам, які страждають хронічними захворюваннями відповідно до затвердженого МОЗ переліку хронічних захворювань, за наявності яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.
Враховуючи те, що п. 2 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, передбачено, що для одержання додаткової жилої площі особи, віднесені до категорії 1, повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, проте позивачем не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на Висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 161-07 від 10.03.2016 року, відповідно до якого, об`ємно-планувальне рішення квартири АДРЕСА_4, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва України для сімей в складі яких є інваліди, в частині вимог п. 2.22, п. 2.27, п. 2.30, п. 2.37, п. 2.39 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення’ (а.с.18-22).
Проте, суд вважає даний Висновок неналежним доказом, оскільки у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_5 є судовим експертом, а тому суд відкидає даний доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 58 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 та ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Київської міської державної адміністрації надати позивачу, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інваліда ІІІ групи на сім`ю в складі з двох чоловік благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норм житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, в тому числі положенню ст. 20 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’ в частині надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі, не підлягають задоволенню.
Куруючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 179, 208, 209, 212-218, 294 ЦПК України; ст.ст. 14, 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’; п.п. 1, 2, 3, 7 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 р. № 1589; ст.ст. 47, 48, 50 Житлового кодексу Української РСР, ст. 41 Конституції України, –
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа : Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Автор публикации
2 comments for “sr3”