АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/12673/2016 Головуючий в 1-й інстанції – Піхур О.В.
Доповідач-Чобіток А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів – Немировської О.В., Соколової В.В.
при секретарі- Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа : Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії ,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2016 року позивач пред’явив вказаний позов до відповідачів та зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим має пільги і компенсації встановлені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’.
Розпорядженням Представника Президента України у Ватутінському районі м. Києва від 07.09.1994 року його разом з сім’єю, дружиною ОСОБА_4 та дочками ОСОБА_5,ОСОБА_6 було поставлено на квартирний облік і включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС по категорії 1 та забезпечених житловою площею менше ніж 9,0 кв.м на одну особу.
Протоколом № 2 від 19.04.2012 року засідання комісії по розподілу жилої площі,що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям інвалідам, які потребують особливого догляду, сім’ям , що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2010 року № 151 з відповідними змінами вирішено йому на сім’ю з двох осіб надати однокімнатну квартиру № 4 жилою площею 18,79 кв. м, розміщену на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1 та зняти з квартирного обліку всю сім’ю як забезпечену житловою площею згідно норми, справу №11982-А закрито.
20.12. 2012 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією було видано ордер № НОМЕР_3 серії Б на вказане жиле приміщення.
Посилаючись на те, що надана йому квартира не відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки’,іншим нормативно-правовим актам,з урахуванням вимог ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’,позивач просив визнати дії Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання йому вказаної квартири протиправними та зобов’язати Київську міську державну адміністрацію надати йому на сім’ю з двох чоловік благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, в тому числі положенню ст.20 вказаного Закону в частині надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги з урахуванням п.11 Порядку надання додаткової площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям інвалідам, які потребують особливого догляду, сім’ям , що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року №1589.
Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 25 квітня 2006 року та копією Вкладки № НОМЕР_2 до посвідчення громадянина (ки), який (яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи , а також згідно з копією довідки №15215С Міністерства охорони здоров'я України є інвалідом третьої групи з 30.09.94 року , профзахворювання якого, пов’язане з роботами по ЛНН на ЧАЕС (а.с.7, 8).
Відповідно до Витягу з розпорядження Представника Президента України у Ватутінському районі м. Києві від 07.09.1994 року № 120 «Про прийняття на квартирний облік громадян Ватутінського району та внесення змін в попередні розпорядження’, ОСОБА_3, склад сім'ї якого: дружина – ОСОБА_4, дочка – ОСОБА_5, дочка – ОСОБА_6, включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС по категорії І та забезпеченого жилою площею менше, ніж 9,0 кв.м. на одну особу (а.с.9).
Згідно з протоколом № 12 засідання комісії по розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям інвалідам, які потребують особливого догляду, сім’ям , що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.10.2010 року № 807 та від 28.11.2011 року № 2205, ОСОБА_3 складом сім'ї з 2 осіб (Він – 1944 р.н., дружина – ОСОБА_7, 1967 р.н.), перебуває на квартирному обліку за місцем проживання у Деснянському районі міста Києва та у реєстрі постраждалих громадян категорії 1 з 07.09.1994 за № 33, справа № 11982-А.
Родина ОСОБА_3 у складі 10 осіб (Він – 1944 р.н., дружина – ОСОБА_7, 1967р.н., колишня дружина – ОСОБА_4, 1949 р. н., дочка – ОСОБА_8, 1982 р.н., дочка – ОСОБА_9, 1977 р.н., дочка – ОСОБА_10, 1967 р.н., онука – ОСОБА_11, 1989 р.н., онука – ОСОБА_12, 1999 р. н., зять – ОСОБА_13, 1982 р.н., зять – ОСОБА_14, 1968 р.н.) проживає у приватизованій 3 – кімнатній квартирі АДРЕСА_2
Квартира приватизована на 8 – х осіб по 5,23 кв. м житлової площі на 1 особу.
На пільгу згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мав право ОСОБА_3 та його дружина.
За результатами розгляду вказаною комісією 19.04.2012 року було прийнято рішення , оформлене протоколом № 12 про надання ОСОБА_15 на сім'ю з 2 – х осіб (Він – 1944р.н., дружина – ОСОБА_7, 1967 р.н.) 1 – кімнатної квартири № 4 жилою площею 18,79 кв. м, розміщену на 2 – му поверсі будинку № АДРЕСА_1.
При цьому з квартирного обліку було знято всю сім'ю, як забезпечених житловою площею згідно норми.Справу № 11982 – А закрито.
20.12.2012 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_3 видано ордер № НОМЕР_3 серія Б, на підставі Розпорядження голови районної державної адміністрації від 20.07.2012 року № 517, на право зайняття жилого приміщення жилою площею 18,79 кв.м., яке складається з одної кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6.
Частинами 2, 3 ст. 213 ЦПК України визначено, що законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з безпідставності позову , оскільки позивачем отримано жиле приміщення в межах норми забезпеченості громадян жилою площею на одну особу, так як рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею становить 9,0 кв.м на одну особу, а ОСОБА_3, та його дружиною отримано 18,79 кв.м жилої площі. Крім того, судом враховано, що для одержання додаткової жилої площі особи, віднесені до категорії 1 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов , на якому ОСОБА_3 після засідання комісії по розподілу жилої площі 19.04.2012 року , на якому прийнято рішення про надання йому квартири , № 4 в будинку № 40-Б по вул. Клавдіївській в м. Києві, не перебуває.
При цьому судом першої інстанції не взято до уваги висновок будівельно- технічного експертного дослідження № 161-07 від 10.03.2016 року як доказ невідповідності наданої жилої площі ОСОБА_3 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва України для сімей в складі яких є інваліди, внаслідок його невідповідності вимогам ст. 57-60 ЦПК України .
Таке рішення суду колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, відповідним нормам матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами , висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують наступних підстав .
Відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Порядок надання додаткової жилої площі особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб віднесених до 1 категорії , затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1589 від 31.12.1996 року.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, особи, сім'ї, зазначені у пункті 1 цього Порядку, для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, а відповідно до його пункту 7 з числа осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку і внесених до відповідного реєстру, житлові умови поліпшуються у першу чергу громадянам, які страждають хронічними захворюваннями відповідно до затвердженого МОЗ переліку хронічних захворювань, за наявності яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.
Зазначаючи про те, що він має право на додаткову площу у вигляді окремої кімнати, як особа , яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стала інвалідом, будь-яких належних доказів (медичний висновок відповідної форми) того, що на момент вирішення питання 19.04.2012 року комісією по розподілу жилої площі про надання йому жилої площі він не міг проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї та , що такий висновок ним подавався комісії, про те останньою не врахований при наданні жилої площі, не надав.
Заявляючи про вказане у квітні 2016 року ( дата подачі даного позову), ОСОБА_15 доказів про те, що він перебуває на обліку для поліпшення житлових умов з підстав його неможливості проживання разом в одній кімнаті зі своєю дружиною внаслідок хвороби, і комісією вказане питання вирішено негативно, в зв’язку з чим би його порушене право підлягало захисту, також не надав.
Таким чином правові підстави вважати, що на даний час житлові права ОСОБА_15 з вказаного ним питання порушені, відсутні.
Також не заслуговують на увагу і доводи позивача щодо надання йому жилої площі із розрахунку 9,0 кв.м на одну особу, а не із розрахунку 13,65 кв.м, як це передбачено ст. 47 ЖК України, оскільки вирішуючи дану вимогу ОСОБА_15, суд першої інстанції правильно послався на п. 2 Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради Народних депутатів президії Київської міськради профспілок від ЗО квітня 1991 року № 234 «Про внесення змін та доповнень до постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.85 №582 «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР’’, якою було внесено зміни в п. З Постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.85 N 582 «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР’, а саме: встановити, що жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі. Виходячи з даних статистичної звітності, визначити рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею 9,0 кв. м. на одну особу.
Надана позивачу з його дружиною жила площа складає 18,79 кв.м., тобто дорівнює 9,0 кв. м. на одну особу.
Висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 161-07 від 10.03.2016 року як доказ невідповідності наданої жилої площі ОСОБА_3 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва України для сімей в складі яких є інваліди, на увагу колегії суддів також не заслуговує, оскільки не є висновком експерта у відповідності до ст. 66 ЦПК України, внаслідок чого не є допустимим доказом, що і враховано судом першої інстанції при вирішенні даної справи.
Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленого в даній справі, підстави до скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий – Судді –
Автор публикации
2 comments for “sr4”