Автор проекту, учасник ліквідації | ||
Варивода Анатолій Йосипович (AIV) | ||
22.04.2010г. – 00.00.202_ | 27.04.1986м- 31.12.1986г | |
Автор проекту Чорнобильська катастрофа | Учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи | |
Інженер системотехнік Закінчив факультет Автоматизовані системи управління Новочеркаського політехнічного інституту. До аварії на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, працював диспетчером УС ЧАЕС 1.Постраждалий від ЧК – евакуйовано з г. Прип'ять 27.04.1986р.; 2.учасник – Lокалізації вогнища аварії четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС – від 27.04.1986р. по 13:00 06.05.86м; 3.Учасник ліквідації аварії четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС 13:00 06.05.86г. від 27.12.1986р.; 4.Доза внутрішнього та зовнішнього опромінення за період 27.04.1986р..від 30.04.1986р.- 78 наречена. |
||
Мініатюра для сайту, книги, докуметального фільму –
в основу яких покладено об'єктивні факти безпосереднього учасника епіцентру подій, системний аналіз та висновки, без використання художнього вимислу |
Особисті спогад Варивода А.І.
(Запис травня 1986р, інформація на дату 26.04.1986, час починаючи 08:30 за датою 27.04.1986, час до 09:20 )
Місто Прип'ять, 26.04.1986г. 08:30 зателефонував на квартиру до сестри, треба було переговорити з її чоловіком з деяких особистих питань, трубку взяла сестра, що мене здивувало. Мені добре був відомий режим її роботи на будівництві ЧАЕС, сьогодні її зміна починалася з 8 годині ранку. Я одразу поставив питання: "Чому не на роботі?» Відповідь її я прийняв тоді за жарт: «Вибухнув енергоблок». На що я відповів недоречним жартом: «Один чи всі?». Сестра образилася, я це зрозумів за її голосом, і переконливо повторила: "Сталася аварія, всі дороги до АЕС перекриті нарядами міліції, перевезення працівників на будівництво 5 енергоблока АЕС припинено». Перше про що подумав, це те, що аварії бувають різні і якщо щось сталося серйозне, то про це вже повідомили б по радіотрансляційній мережі. Мені було незрозуміло друге – навіщо міліцейські пости та припинення перевезення будівельників на п'ятий енергоблок, що будується., пуск якого намічено на цей рік. Зазвичай у «пусковий рік» робота ведеться у три зміни незалежно від днів тижня та свят. Перед очима мимоволі постала місцевість району Чорнобильської АЕС, діючих блоків і п'ятого, що будується (так звана ІІІ – черга). Дорога до III черги з боку г. Прип'ять, проходила через утворений коридор чотирьох блоків №4, №3, №2 та №1 з лівого боку та АРУ–750 з правого боку, далі мосту дюкер, за мостом піщані острови солом'яно-жовтого кольору, ліворуч новозбудовані двоповерхові будівлі управлінь субпідрядних організацій, сосни, що збереглися. Направо, за кілометр від дюкера, величезна етажерка 5 енергоблоку. У праву сторону від етажерки простягаються колони деаераторної етажерки та машинного залу. На передньому плані перед п'ятим енергоблоком, здається крихітним, двоповерховий капітально збудований адміністративний будинок, у якому знаходився диспетчерський пункт УС ЧАЕС, місце моєї роботи. Підневільно та раптово на зміну прийшли незрозумілі, не відомі раніше відчуття. Перед очима виникла розпечена величезна куля плазми, від якого виходить величезна температура, стирає все в пам'яті. Від розжареної добіли кулі плазми виходить невидима сітка, що пронизує тебе, нескінченно ділиться сітка, що володіє колосальною енергією, і немає нічого навколо більше, розпеченої кулі плазми і сітки, що пронизує наскрізь тебе енергія, від цього стає погано і моторошно. (Це зараз через 26 років після Чорнобильської катастрофи, все оцінюється по-іншому, у той час при існуючій гонці озброєнь та протистоянні між наддержавами при накопиченому ядерному озброєнні та розгорнутих навколо цього ідеологій про загрозу ядерної війни, та наслідків від неї, сприймалося як жах і божевілля), але здоровий глузд бере гору, силою волі починаю розуміти, що очевидно це для мене доля, і її треба прийняти . Виходячи з ситуації, що склалася, обстановка оцінюється швидко, немає вже жодних сумнівів, що має бути робота в незвичайних поки важко до кінця представлених умовах і ці незвичайні умови необхідно добре знати. Згадую про книгу, про радіоактивне ураження організму, яку купив ще в 1981 році, тоді ж швидко переглянув її, але особливого інтересу не виявив. Зараз мене цікавило все, що було пов'язано з радіацією. Я швидко переглянув зміст, докладно зупиняючись на розділах найбільш підходящих, уточнив нормальну дозу природної сонячної радіації та наслідки та симптоми від рівня отриманих доз опромінення.. Висновок один, головне не отримати дозу, що призводить до променевої хвороби., в інших випадках якщо доведеться отримувати опромінення, то тільки з користю для справи. Мучить думка, що ж сталося на 4 енергоблоці АЕС. Я вирішив зателефонувати начальнику зміни ЧАЕС. Після того, як я представився після дзвінка, як це зазвичай робив на зміні під час роботи. Дзвонимо ж ми начальнику зміни ЧАЕС, зазвичай для узгодження поточних оперативних питань, які виникають у процесах будівництва. Відповідь була короткою: "Сталася аварія". На інші запитання відповіді не надійшло. Я чудово розумів, що потрібної відповіді не отримаю, але все-таки поставив їх. Подумав про свою наївність, чи варто ставити подібні питання, коли і так наперед було ясно, що на мої запитання навряд чи відповідатимуть, тим більше по телефону. Бажання отримати інформацію, що сталося, стає все більш наполегливим і бажаним і все більше не здійсненним виходячи з того, що з джерела з безпосереднього місця аварії таку інформацію отримати не вдалося, за інерцією дзвоню ДП УС ЧАЕС своєму колезі диспетчеру Батюк В.С. Я знав про те, що Батюк В.С. працював останню зміну, і йде у відпустку, який він уже оформив, та отримав відпускні. Привітавшись з Батюк В.С., я поставив питання про те, що відомо про аварію. У відповідь від нього я почув, вже відомі мені факти. Наприкінці розмови по телефону, Батюк В.С. попросив мене 27.04.86г. змінити його раніше, на годину чи півтори. Я відповів: «…подивимося за обставинами». Справа йшла до вечора, роботи у мене намічалося на цей день як завжди багато, робити не хотілося абсолютно нічого. Погода стояла гарна, діти нудно набридали, просячи на вулицю, і весь час стирчали біля вікон, спостерігаючи за тим, як бігала у дворі дітлахи, перекидаючись у траві. Порадившись із дружиною, вирішили відпустити дітей погуляти ненадовго у двір. При цьому категорично заборонили грати на траві та попередили, що відпускаємо на одну годину і дозволили гуляти лише біля під'їзду будинку, в якому проживали. Заснув як завжди цього дня далеко за північ. В 4-00 мене розбудив телефонний дзвінок. Дзвонила сестра, яка квапливо вимовила: "Зберіть необхідні речі і приходьте до нас". Повідомила про те, що приходила сусідка дзвонити своїй знайомій про намічену евакуацію. Я порадив дружині зібратися та зібрати дітей, може справді краще піти до сестри, може так буде краще, тому що мені доведеться залишитися, оскільки з сьогоднішнього дня з 8-00 27.04.86г. мені потрібно буде заступати на зміну на добу. Дружина відмовилася від пропозиції сестри. До ранку заснути я так і не зміг, приходили в голову чергою всякі думки. Одна з них не давала спокою – це аварійний блок. Мучила думка про те, у чому полягала аварія та її масштаб, незрозуміло було мені, чому Батюк В., якого я маю змінити перебувати на III черзі в районі того, хто будує 5 енергоблоку, який відрізаний аварійним енергоблоком, привід для занепокоєння є, це намічена евакуація, висновок з'явився автоматично справи з аварією енергоблоку справді серйозні. Про роботи на будівництві 5 енергоблоку природно не могло бути й мови, сидіти в ДП у пульта зв'язку безглуздо, є елементарний варіант передислокації диспетчерського пункту до будь-якого кабінету в будівлі УС ЧАЕС для того, щоб перекросувати диспетчерський номер телефону на цей кабінет, потрібні лічені хвилини. Цей варіант давав можливість не зазнавати зайвого опромінення., виключав зайві поїздки біля аварійного блоку та давав можливість у разі непередбачених обставин відходу від аварійного енергоблоку. При місцезнаходженні ДП на ІІІ черзі виходив свого роду мішок з одним єдиним виходом через утворений коридор 1, 2, 3, 4 енергоблоками та АРУ-750, іншого шляху практично немає. (Теж, можна віднести і адміністративно-побутовому будинку ЧАЕС, але це вже витрати проектування та будівництва АЕС). Подумки представив майбутню роботу та можливі шляхи її проведення виходячи з основних функцій виконуваних диспетчером протягом доби, ця робота до аварійний період включала: Перевезення працюючих на будівництві ЧАЕС з 25 населених пунктів; Доставка бетону та розчину на всі об'єкти будівництва; Випуск та контроль за роботою механізмів та автотранспорту та оперативного його перерозподілу в процесі роботи; Виходячи з режиму прийнятого на будівництві, це вести його лише в оперативному режимі, начальник управління УС ЧАЕС у виняткових випадках його заступники експромтом видавали ПІБ керівників підрозділів, як своїх власних сил, так і субпідрядних організацій, диспетчер зобов'язаний у найкоротші терміни забезпечити їх явку та доставку у призначений час та місце. При цьому не має значення, який це час доби, така команда могла вчинити будь-коли. З цієї причини основним документом, який перебував у ДП був незамінний у ситуації, що виникла, був довідник з адресами проживання, або місця тимчасового перебування, номерами службових та домашніх телефонів керівників, заступників старших виконробів, спеціалістів усіх організацій задіяних на будівництві, включаючи всі необхідні служби управління. Прип'ять, у тому числі й деякі телефони вище стоящих організацій задіяних у процесах пов'язаних з будівництвом та експлуатацією ЧАЕС практично по всьому СРСР. так, що передислокація ДП не викликала сумнівів у своїй доцільності та не надавала жодної складності. Так і не заснувши, з цією думкою о сьомій годині ранку я зателефонував ДП В. Батюк, у відповідь він мені сказав: «Якщо боїшся так і скажи», розмова явно не виходила переконувати було безглуздо, довелося твердо повторити: «якщо і наражати себе на небезпеку то вважаю це робити з користю для справи, міняти тебе, а потім стирчати сторожем на III черзі вважаю дурістю», і поклав трубку телефону. Потім зателефонував на квартиру головному диспетчеру Цуркан Л.С., якому повідомив, про розмову з Батюк В.С. пояснив також свої міркування щодо доцільності передислокації ДП. І як варіант Батюк закриває ДП, бере довідник з адресами та телефонами, сідає в чергову машину і передає мені, я організую, передислокацію ДП у будь-яке відповідне місце, виходячи із ситуації, яка склалася та майбутньої роботи. Попросив Turcan LS. передзвонити Батюк В.С. тому що мені дзвонити йому, не зовсім приємно при такому відвертому звинуваченні мене в страху. О восьмій годині не дочекавшись результату від обох сторін, я вирушив пішки, до будівлі УС ЧАЕС, яке знаходилося приблизно в 3-4 км. Проходячи містом і дійшовши до Прип'ятського міського виконавчого комітету на площі, було дуже багато людей, дивно розкиданих невеликими групами по кілька людей, а також багато легкових автомобілів чорного кольору. До однієї з груп, дізнавшись у них керівників будівництва ЧАЕС, підійшов і я. У розмові з ними дізнався, що начальник УС ЧАЕС Кизима В.Т. знаходиться у Виконкомі, також дізнався, що оточуючі поінформовані про аварію не краще за мене. Додатково про те, що прибула урядова комісія, яку очолює Shterbina B.E. одночасно прибутку зам. міністр Семенов О.М. і сам міністр МЕіЕ СРСР Майорець А.І. представники міністерств та Держпостачу. Зліва від нашої групи стояв військовий, молодший офіцер. На звання військового я не звернув уваги, до нього підійшли двоє чоловіків, які були одягнені в спортивні костюми, про щось нпочали розмовляти, потім чоловіки почали голосно обурюватися, про те, чому досі тримають людей у місті, військовий намагався щось пояснити, але це йому явно не вдавалося.
|
Локалізація вогнища аварії 4-ого блоку Чорнобильської АЕС
В 9.20 керівний склад, у тому числі і мене, запросили до будівлі виконкому на третій поверх до зали засідань. |
–
PS
2 Коментарі для «Про автора сайту ЧК”